Ваше имя (обязательно)

Ваш E-Mail (обязательно)

Тема

Сообщение

captcha

Наши контакты
ООО «КОМПАНИЯ ВЭДЛАЙН» г. Киев ул. Л. Руденко, 6А, оф.818 Тел: (044) 501-48-35 Тел/факс: (044) 501-48-36

Глава 68. Види порушень митних правил та вiдповiдальнiсть за такi правопорушення

     Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю

1. Проведення господарських робiт у зонi митного контролю, перемiщення через межi зони митного контролю i в межах цiєї зони товарiв, транспортних засобiв, перетинання меж зони митного контролю громадянами, якi не перетинають митний кордон України, та посадовими особами державних органiв, якi не здiйснюють види контролю, зазначенi у частинi першiй статтi 319 цього Кодексу, та їх пересування в межах цiєї зони з порушенням порядку, встановленого статтею 332 цього Кодексу, -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Стаття 469. Неправомiрнi операцiї з товарами, митне оформлення яких не закiнчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем

1. Проведення з товарами, митне оформлення яких не закiнчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем на складi тимчасового зберiгання, на складi органiзацiї — отримувача гуманiтарної допомоги або на митному складi, операцiй, не передбачених статтями 203, 325 цього Кодексу, або проведення операцiй, передбачених зазначеними статтями, без дозволу митного органу, -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

2. Змiна стану товарiв, митне оформлення яких не закiнчено, або товарiв, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем на складi тимчасового зберiгання, на складi органiзацiї — отримувача гуманiтарної допомоги або на митному складi, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статтi 204 цього Кодексу заходiв щодо товарiв, строк тимчасового зберiгання яких пiд митним контролем на складi тимчасового зберiгання, на складi органiзацiї — отримувача гуманiтарної допомоги або на митному складi закiнчився, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi п’ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

3. Видача без дозволу митного органу або втрата товарiв, митне оформлення яких не закiнчено, або товарiв, що перебувають на тимчасовому зберiганнi пiд митним контролем на складi тимчасового зберiгання, на складi органiзацiї — отримувача гуманiтарної допомоги або на митному складi, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Стаття 470. Недоставлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення та документiв до митного органу призначення, видача їх без дозволу митного органу або втрата

1. Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перебувають пiд митним контролем, до митного органу призначення (а при перемiщеннi в межах зони дiяльностi одного митного органу — вiд одного пiдроздiлу цього органу до iншого), митних або iнших документiв на цi товари, транспортнi засоби не бiльше нiж на одну добу -

тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмiрi десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

2. Вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цiєї статтi, особою, яка протягом року притягалася до вiдповiдальностi за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, митних або iнших документiв на цi товари, транспортнi засоби бiльше нiж на одну добу, але не бiльше нiж на десять дiб -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

3. Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, митних або iнших документiв на цi товари бiльше нiж на десять дiб, а так само втрата цих товарiв, транспортних засобiв, документiв чи видача їх без дозволу митного органу -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi п’ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Стаття 471. Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю

1. Порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто перемiщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарiв, перемiщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарiв в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму перемiщення через митний кордон України, -

тягне за собою накладення штрафу в розмiрi ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а у разi якщо безпосереднiми предметами правопорушення є товари, перемiщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, — також конфiскацiю цих товарiв.

Стаття 472. Недекларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення

1. Недекларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовiрних вiдомостей (наявнiсть, найменування або назва, кiлькiсть тощо) про товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, якi пiдлягають обов’язковому декларуванню у разi перемiщення через митний кордон України, -

тягне за собою накладення штрафу в розмiрi 100 вiдсоткiв вартостi цих товарiв, транспортних засобiв з конфiскацiєю зазначених товарiв, транспортних засобiв.

Стаття 473. Пересилання через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях товарiв, заборонених до такого пересилання

1. Пересилання через митний кордон України в мiжнародних експрес-вiдправленнях товарiв, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у мiжнародних поштових вiдправленнях товарiв, заборонених до пересилання актами Всесвiтнього поштового союзу, -

тягне за собою конфiскацiю цих товарiв.

Стаття 474. Перешкоджання посадовiй особi митного органу в доступi до товарiв, транспортних засобiв, документiв

1. Перешкоджання посадовiй особi митного органу пiд час здiйснення нею митного контролю або провадження в справi про контрабанду чи порушення митних правил у доступi до товарiв, транспортних засобiв, документiв -

тягне за собою накладення штрафу в розмiрi ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

2. Вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цiєї статтi, особою, яка протягом року притягалася до вiдповiдальностi за вчинення такого правопорушення, а так само перешкоджання посадовiй особi митного органу, невиконання її вимог пiд час проведення перевiрки облiку товарiв, що перемiщуються через митний кордон України та/або перебувають пiд митним контролем, чи документальної перевiрки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi п’ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Стаття 475. Неподання митному органу звiтностi щодо товарiв, якi перебувають пiд митним контролем

1. Неподання утримувачем магазину безмитної торгiвлi, складу тимчасового зберiгання, митного складу, вантажного митного комплексу, особою, вiдповiдальною за експлуатацiю складу органiзацiї — отримувача гуманiтарної допомоги, митному органу звiту про рух товарiв, а також порушення порядку ведення облiку таких товарiв -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi п’ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Стаття 476. Перемiщення товарiв через митний кордон України з порушенням прав iнтелектуальної власностi

1. Ввезення на митну територiю України або вивезення за межi цiєї територiї товарiв, призначених для виробничої або iншої пiдприємницької дiяльностi, з порушенням охоронюваних законом прав iнтелектуальної власностi -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з конфiскацiєю товарiв, що перемiщуються з порушенням права iнтелектуальної власностi.

Стаття 477. Порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарiв на територiю вiльної митної зони, вивезення товарiв за межi цiєї територiї та/або встановленого законодавством порядку проведення операцiй з товарами, помiщеними в режим вiльної митної зони

1. Порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарiв на територiю вiльної митної зони, вивезення товарiв з цiєї територiї, проведення операцiй з товарами, помiщеними в режим вiльної митної зони, а так само порушення встановленого частиною другою статтi 436 цього Кодексу строку розпорядження товарами, розмiщеними у вiльнiй митнiй зонi, у разi анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю цiєї зони -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Стаття 478. Порушення порядку зберiгання товарiв на митних складах та здiйснення операцiй iз цими товарами

1. Проведення з товарами, що зберiгаються в режимi митного складу на митних складах, операцiй, передбачених частиною другою статтi 127 цього Кодексу, без дозволу митного органу -

тягне за собою накладення штрафу в розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

2. Змiна стану товарiв, що зберiгаються в режимi митного складу на митних складах, без дозволу митного органу, невжиття передбачених частиною п’ятою статтi 129 цього Кодексу заходiв щодо товарiв, строк зберiгання яких в режимi митного складу закiнчився, а так само порушення встановленого частиною другою статтi 429 цього Кодексу строку розпорядження товарами, якi зберiгаються на митному складi, у разi анулювання дозволу на вiдкриття та експлуатацiю цього складу -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi п’ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

3. Видача без дозволу митного органу або втрата товарiв, що зберiгаються в режимi митного складу на митних складах, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Стаття 479. Порушення порядку або строкiв розпорядження товарами, розмiщеними у магазинi безмитної торгiвлi

1. Порушення встановлених цим Кодексом порядку або строкiв розпорядження товарами, розмiщеними у магазинi безмитної торгiвлi, у разi лiквiдацiї магазину або зупинення дiї чи анулювання дозволу на його вiдкриття та експлуатацiю -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Стаття 480. Порушення порядку здiйснення операцiй з переробки товарiв

1. Порушення встановленого цим Кодексом та iншими актами законодавства України порядку здiйснення операцiй з переробки товарiв, у тому числi невивезення за межi митної територiї України (неввезення на митну територiю України) товарiв, що перемiщувалися через митний кордон України з метою переробки, та/або продуктiв їх переробки пiсля закiнчення строку переробки, -

тягне за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Стаття 481. Перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарiв

1. Перевищення встановленого вiдповiдно до цього Кодексу строку тимчасового ввезення товарiв на митну територiю України або строку тимчасового вивезення товарiв за межi митної територiї України не бiльше нiж на три доби -

тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмiрi п’ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

2. Вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цiєї статтi, особою, яка протягом року притягалася до вiдповiдальностi за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення строку тимчасового ввезення товарiв на митну територiю України або строку тимчасового вивезення товарiв за межi митної територiї України бiльше нiж на три доби, але не бiльше нiж на десять дiб -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

3. Перевищення строку тимчасового ввезення товарiв на митну територiю України або строку тимчасового вивезення товарiв за межi митної територiї України бiльше нiж на десять дiб -

тягне за собою накладення штрафу в розмiрi однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Стаття 482. Перемiщення або дiї, спрямованi на перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України поза митним контролем

1. Перемiщення або дiї, спрямованi на перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза мiсцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, i без виконання митних формальностей, або з незаконним звiльненням вiд митного контролю внаслiдок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi 100 вiдсоткiв вартостi товарiв, транспортних засобiв — безпосереднiх предметiв порушення митних правил з конфiскацiєю цих товарiв, транспортних засобiв i транспортних засобiв, що використовувалися для перемiщення товарiв — безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi особою, яка протягом року притягалася до вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, передбаченого цiєю статтею або статтею 483 цього Кодексу, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi 200 вiдсоткiв вартостi товарiв, транспортних засобiв — безпосереднiх предметiв порушення митних правил з конфiскацiєю цих товарiв, транспортних засобiв i транспортних засобiв, що використовувалися для перемiщення товарiв — безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

Стаття 483. Перемiщення або дiї, спрямованi на перемiщення товарiв через митний кордон України з приховуванням вiд митного контролю

1. Перемiщення або дiї, спрямованi на перемiщення товарiв через митний кордон України з приховуванням вiд митного контролю, тобто з використанням спецiально виготовлених сховищ (тайникiв) та iнших засобiв або способiв, що утруднюють виявлення таких товарiв, або шляхом надання одним товарам вигляду iнших, або з поданням митному органу як пiдстави для перемiщення товарiв пiдроблених документiв чи документiв, одержаних незаконним шляхом, або таких, що мiстять неправдивi вiдомостi щодо найменування товарiв, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберiгання i транспортування) або кiлькостi, країни походження, вiдправника та/або одержувача, кiлькостi вантажних мiсць, їх маркування та номерiв, неправдивi вiдомостi, необхiднi для визначення коду товару згiдно з УКТ ЗЕД та його митної вартостi, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi 100 вiдсоткiв вартостi товарiв — безпосереднiх предметiв порушення митних правил з конфiскацiєю цих товарiв, а також товарiв, транспортних засобiв iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для перемiщення товарiв — безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi особою, яка протягом року притягалася до вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, передбаченого цiєю статтею або статтею 482 цього Кодексу, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi 200 вiдсоткiв вартостi товарiв — безпосереднiх предметiв порушення митних правил з конфiскацiєю цих товарiв, а також товарiв, транспортних засобiв iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для перемiщення товарiв — безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

Стаття 484. Зберiгання, перевезення чи придбання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, ввезених на митну територiю України поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю

1. Зберiгання, перевезення, придбання чи використання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, ввезених на митну територiю України поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi 100 вiдсоткiв вартостi цих товарiв, транспортних засобiв або їх конфiскацiю.

Стаття 485. Дiї, спрямованi на неправомiрне звiльнення вiд сплати митних платежiв чи зменшення їх розмiру, а також iншi протиправнi дiї, спрямованi на ухилення вiд сплати митних платежiв

1. Заявлення в митнiй декларацiї з метою неправомiрного звiльнення вiд сплати митних платежiв чи зменшення їх розмiру неправдивих вiдомостей щодо iстотних умов зовнiшньоекономiчного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберiгання i транспортування) або кiлькостi, країни походження, вiдправника та/або одержувача товару, неправдивих вiдомостей, необхiдних для визначення коду товару згiдно з УКТ ЗЕД та його митної вартостi, та/або надання з цiєю ж метою митному органу документiв, що мiстять такi вiдомостi, або несплата митних платежiв у строк, встановлений законом, або iншi протиправнi дiї, спрямованi на ухилення вiд сплати митних платежiв, за вiдсутностi ознак злочину, а так само використання товарiв, стосовно яких надано пiльги щодо сплати митних платежiв, в iнших цiлях, нiж тi, у зв’язку з якими було надано такi пiльги, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi 300 вiдсоткiв несплаченої суми митних платежiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

Роздiл XIX
ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

Глава 69. Порядок провадження у справах про порушення митних правил

     Стаття 486. Завдання та змiст провадження у справi про порушення митних правил

1. Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебiчне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирiшення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобiгання таким правопорушенням.

2. Провадження у справi про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дiй, зазначених у статтi 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв’язку з оскарженням (внесенням подання прокурора).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

Стаття 487. Правове забезпечення провадження у справах про порушення митних правил

1. Провадження у справах про порушення митних правил здiйснюється вiдповiдно до цього Кодексу, а в частинi, що не регулюється ним, — вiдповiдно до законодавства України про адмiнiстративнi правопорушення.

Стаття 488. Порушення справи про порушення митних правил

1. Провадження у справi про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Стаття 489. Обставини, що пiдлягають з’ясуванню при розглядi справи про порушення митних правил

1. Посадова особа при розглядi справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адмiнiстративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненнi, чи пiдлягає вона адмiнiстративнiй вiдповiдальностi, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують вiдповiдальнiсть, чи є пiдстави для звiльнення особи, що вчинила правопорушення, вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi, а також з’ясувати iншi обставини, що мають значення для правильного вирiшення справи.

Стаття 490. Посадовi особи, уповноваженi складати протоколи про порушення митних правил

1. Протокол про порушення митних правил мають право складати:

1) посадовi особи, якi вiдповiдно до посадових iнструкцiй уповноваженi здiйснювати митний контроль, митне оформлення i пропуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України i якi безпосередньо виявили порушення митних правил;

2) посадовi особи митних органiв, якi згiдно з посадовими обов’язками мають таке право;

3) iншi посадовi особи, уповноваженi керiвником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, або керiвником митницi.

Стаття 491. Пiдстави для порушення справи про порушення митних правил

1. Пiдставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

2) офiцiйнi письмовi повiдомлення про вчинення особою порушення митних правил, отриманi вiд правоохоронних органiв, а також органiв, що здiйснюють види контролю, зазначенi у частинi першiй статтi 319 цього Кодексу;

3) офiцiйнi письмовi повiдомлення про вчинення порушення митних правил, отриманi вiд митних та правоохоронних органiв iноземних держав, а також вiд мiжнародних органiзацiй.

Стаття 492. Мова, якою здiйснюється провадження у справi про порушення митних правил

1. Провадження у справi про порушення митних правил здiйснюється державною мовою.

2. Особи, якi беруть участь у провадженнi у справi про порушення митних правил i не володiють або недостатньо володiють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, подавати клопотання рiдною мовою, а також користуватися послугами перекладача.

Стаття 493. Посадовi особи митних органiв, якi здiйснюють провадження у справi про порушення митних правил

1. Провадження у справi про порушення митних правил здiйснюють, крiм випадкiв, передбачених частинами другою i третьою цiєї статтi, посадовi особи митницi, в зонi дiяльностi якої було вчинено або виявлено таке порушення. Окремi процесуальнi дiї у справi про порушення митних правил можуть вчинятися посадовими особами, уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил вiдповiдно до статтi 490 цього Кодексу, а у випадку, передбаченому статтею 518 цього Кодексу, — також посадовими особами iншого митного органу.

2. Керiвник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, або особа, яка виконує його обов’язки, має право передавати справу про порушення митних правил для здiйснення провадження з однiєї митницi до iншої.

3. Посадовi особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, можуть здiйснювати провадження у будь-якiй справi про порушення митних правил, порушенiй будь-яким митним органом України.

Стаття 494. Протокол про порушення митних правил

1. Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невiдкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

2. Протокол про порушення митних правил повинен мiстити такi данi:

1) дату i мiсце його складення;

2) посаду, прiзвище, iм’я, по батьковi посадової особи, яка склала протокол;

3) необхiднi для розгляду справи вiдомостi про особу, яка притягується до вiдповiдальностi за порушення митних правил, якщо її встановлено;

4) мiсце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;

5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за таке порушення;

6) прiзвища та адреси свiдкiв, якщо вони є;

7) вiдомостi щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення та документiв, вилучених згiдно iз статтею 511 цього Кодексу;

8) iншi необхiднi для вирiшення справи вiдомостi.

3. Протокол пiдписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складеннi протоколу була присутня особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, протокол пiдписується i цiєю особою, а за наявностi свiдкiв — i свiдками.

4. Якщо особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, вiдмовляється пiдписати протокол, до протоколу вноситься вiдповiдний запис. Особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змiсту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї вiдмови вiд пiдписання протоколу. Власноручно викладенi цiєю особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься вiдповiдний запис iз зазначенням кiлькостi аркушiв, на яких подано такi пояснення.

5. У разi складення протоколу особi, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, роз’яснюються її права, передбаченi статтею 498 цього Кодексу, та повiдомляється про можливiсть припинення провадження у справi про порушення митних правил шляхом компромiсу, про що до протоколу вноситься вiдмiтка, яка пiдписується цiєю особою.

6. У разi потреби в протоколi зазначаються також мiсце, дата i час розгляду справи про порушення митних правил.

7. Протокол складається у двох примiрниках, один з яких вручається пiд розписку особi, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил.

8. У разi вiдмови особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, одержати примiрник протоколу до протоколу вноситься вiдповiдний запис, який пiдписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свiдками, якщо вони є, пiсля чого зазначений примiрник протягом трьох робочих днiв надсилається особi, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, за повiдомленою нею або наявною в митницi адресою (мiсце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навiть у разi, якщо особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, не перебувала за повiдомленою нею адресою або мiсце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовiрним.

9. Протокол, а також вилученi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення та документи, зазначенi в протоколi, передаються до митницi, в зонi якої виявлено порушення митних правил.

Стаття 495. Докази у справi про порушення митних правил

1. Доказами у справi про порушення митних правил є будь-якi фактичнi данi, на основi яких у визначеному законом порядку встановлюються наявнiсть або вiдсутнiсть порушення митних правил, виннiсть особи у його вчиненнi та iншi обставини, що мають значення для правильного вирiшення справи. Такi данi встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дiй, додатками до зазначених протоколiв;

2) поясненнями свiдкiв;

3) поясненнями особи, яка притягується до вiдповiдальностi;

4) висновком експерта;

5) iншими документами (належним чином завiреними їх копiями або витягами з них) та iнформацiєю, у тому числi тими, що перебувають в електронному виглядi, а також товарами — безпосереднiми предметами порушення митних правил, товарами iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосереднiх предметiв порушення митних правил вiд митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для перемiщення безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України.

2. Посадова особа митного органу, яка здiйснює провадження у справi про порушення митних правил, оцiнює докази за своїм внутрiшнiм переконанням, що ґрунтується на всебiчному, повному i об’єктивному дослiдженнi всiх обставин справи в їх сукупностi, керуючись законом та правосвiдомiстю.

Стаття 496. Провадження у справi про порушення митних правил за матерiалами, одержаними вiд правоохоронних органiв

1. У разi закриття кримiнальної справи про контрабанду за наявностi в дiях особи, щодо якої було порушено цю справу, ознак порушення митних правил матерiали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення зазначеної особи до адмiнiстративної вiдповiдальностi. Постанова по такiй справi виноситься у строк, передбачений частиною другою статтi 467 цього Кодексу.

Стаття 497. Особи, якi беруть участь у провадженнi у справах про порушення митних правил

1. У провадженнi у справах про порушення митних правил беруть участь:

1) особи, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил;

2) власники товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу (заiнтересованi особи);

3) представники осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб (законнi представники, представники, якi дiють на пiдставi довiреностi, доручення);

4) захисники;

5) представники митних органiв;

6) свiдки;

7) експерти;

8) перекладачi;

9) понятi.

Стаття 498. Права та обов’язки осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб

1. Особи, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та власники товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу (заiнтересованi особи), пiд час розгляду справи про порушення митних правил у митному органi або судi мають право знайомитися з матерiалами справи, робити з них витяги, одержувати копiї рiшень, постанов та iнших документiв, що є у справi, бути присутнiми пiд час розгляду справи у митному органi та брати участь у судових засiданнях, подавати докази, брати участь у їх дослiдженнi, заявляти клопотання та вiдводи, пiд час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рiдною мовою i користуватися послугами перекладача, давати уснi i письмовi пояснення, подавати свої доводи, мiркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (суддi), а також користуватися iншими правами, наданими їм законом. Зазначенi в цiй статтi особи зобов’язанi добросовiсно користуватися належними їм процесуальними правами.

Стаття 499. Представники осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб

1. Представниками осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, а також власникiв товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу (заiнтересованих осiб), можуть бути:

1) законнi представники: батьки, усиновителi, опiкуни або пiклувальники на пiдставi документiв, що посвiдчують їх повноваження, — у справах осiб, якi є неповнолiтнiми або особами, що через свої фiзичнi або психiчнi вади не можуть самi здiйснювати свої права у справах про порушення митних правил. Законнi представники можуть доручити участь у справi iншiй особi, обранiй ними як представник;

2) iншi особи — на пiдставi нотарiально посвiдченої довiреностi. Довiренiсть громадянина на участь у справi може бути посвiдчена посадовою особою органiзацiї, в якiй довiритель працює, перебуває на стацiонарному лiкуваннi, або за мiсцем його проживання; вiйськовослужбовця — командиром вiйськової частини; особи, яка проживає в населеному пунктi, де немає нотарiусiв, — уповноваженою на це посадовою особою органу мiсцевого самоврядування.

2. Особиста участь у справi громадянина не позбавляє його права мати у цiй справi представника.

3. Законнi представники користуються пiд час участi у справi всiма правами, зазначеними у статтi 498 цього Кодексу. Повноваження iнших представникiв на участь у справi дають їм право на вчинення вiд iменi осiб, яких вони представляють, усiх дiй, зазначених у статтi 498 цього Кодексу, крiм передачi повноважень iншiй особi (передоручення), оскарження постанови митного органу або суду (суддi), одержання товарiв або грошових сум у разi їх повернення. Повноваження представника на вчинення кожної iз зазначених дiй повиннi бути спецiально обумовленi у виданiй йому довiреностi.

4. Не можуть бути представниками осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб:

1) особи, якi не досягли 18-рiчного вiку;

2) особи, над якими встановлено опiку, пiклування;

3) адвокати, якi прийняли доручення про надання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством України про адвокатуру.

5. Посадовi особи митної служби України, а також суддi, слiдчi i прокурори не можуть бути представниками осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб, крiм випадкiв, коли вони дiють як батьки, усиновителi, опiкуни, пiклувальники цих осiб.

Стаття 500. Захисник у справi про порушення митних правил

1. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здiйснювати захист прав i законних iнтересiв особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, а у разi необхiдностi — свiдка та надавати їм необхiдну юридичну допомогу.

2. Як захисники допускаються адвокати та iншi фахiвцi у галузi права, якi згiдно iз законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Захисниками можуть бути також близькi родичi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдка, їх опiкуни або пiклувальники.

3. Повноваження захисника на участь у справi пiдтверджується:

1) адвоката — довiренiстю на ведення справи, посвiдченою нотарiусом або посадовою особою, якiй вiдповiдно до закону надано право посвiдчувати довiреностi, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов’язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дiй як захисника. Витяг засвiдчується пiдписом сторiн договору;

2) виключено;

3) iнших фахiвцiв у галузi права, якi згiдно iз законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, — угодою або дорученням юридичної особи;

4) близьких родичiв, опiкунiв або пiклувальникiв — заявою особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдка про їх допуск до участi у справi як захисникiв.

4. Захисник допускається до участi у справi на будь-якiй стадiї провадження.

5. Як захисники свiдка, запрошенi ним для надання правової допомоги пiд час опитування чи проведення iнших процесуальних дiй за участю свiдка, допускаються особи, якi вiдповiдають вимогам частин другої i третьої цiєї статтi.

6. Захисник пiд час участi у справi користується усiма правами, зазначеними у статтi 498 цього Кодексу, крiм процесуальних прав, реалiзацiя яких здiйснюється безпосередньо особою, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, i не може бути доручена захиснику.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5076-VI)

Стаття 501. Представник митного органу

1. Представник митного органу, посадовi особи якого здiйснювали провадження у справi про порушення митних правил, пiдтримує позицiю цього органу щодо притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi особи, яка вчинила правопорушення, пiд час розгляду зазначеної справи судом.

2. Представник митного органу здiйснює свої повноваження в судi на пiдставi належно оформленої довiреностi, виданої митним органом.

3. Представник митного органу має право ознайомлюватися з документами, долученими до справи, робити з них витяги або знiмати копiї, одержувати копiї рiшень, постанов, ухвал суду, брати участь у судових засiданнях, подавати докази, брати участь у дослiдженнi доказiв, ставити запитання iншим особам, якi беруть участь у справi, заявляти клопотання та вiдводи, давати уснi та письмовi пояснення суду, подавати свої доводи, мiркування щодо питань, якi виникають пiд час судового розгляду, i заперечення проти клопотань, доводiв i мiркувань iнших осiб, якi беруть участь у справi, ознайомлюватися з журналом судового засiдання, знiмати з нього копiї та подавати письмовi зауваження з приводу його неправильностi чи неповноти, прослуховувати запис фiксування судового засiдання технiчними засобами, робити з нього копiї, подавати письмовi зауваження з приводу його неправильностi чи неповноти, оскаржувати рiшення, постанови i ухвали суду, користуватися iншими процесуальними правами, встановленими законом.

Стаття 502. Експерт

1. Експертом може бути особа, яка має необхiднi знання для надання вiдповiдного висновку.

2. Експерт призначається посадовою особою митного органу, в провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил, у разi потреби в спецiальних знаннях.

3. Експерт зобов’язаний надати об’єктивнi висновки з поставлених перед ним питань.

4. Експерт має право:

1) ознайомлюватися з матерiалами справи, якi стосуються предмета експертизи;

2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матерiалiв, необхiдних для надання висновкiв.

Стаття 503. Перекладач

1. Перекладачем може бути особа, яка володiє мовою, знання якої необхiдне для здiйснення перекладу пiд час провадження у справi про порушення митних правил.

2. Перекладач зобов’язаний точно i в повному обсязi здiйснювати доручений йому переклад, у разi необхiдностi брати участь у проведеннi процесуальних дiй у справi про порушення митних правил.

3. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

Стаття 504. Свiдок у справi про порушення митних правил

1. Свiдком може бути будь-яка особа, якщо є пiдстави вважати, що їй вiдомi обставини, що пiдлягають встановленню у справi про порушення митних правил.

2. За викликом органу, посадова особа якого здiйснює провадження у справi про порушення митних правил, свiдок зобов’язаний з’явитися у призначений час до цього органу i дати детальнi та правдивi пояснення, повiдомити все вiдоме йому у справi та вiдповiсти на поставленi запитання.

3. Свiдок має право:

1) давати показання рiдною мовою або iншою мовою, якою вiн вiльно володiє, i користуватися допомогою перекладача;

2) заявляти вiдвiд перекладачу;

3) знати, у зв’язку з чим i в якiй справi вiн опитується;

4) власноручно викладати свої показання в протоколi опитування;

5) обирати за власним бажанням захисника пiд час опитування чи проведення iнших процесуальних дiй за своєю участю вiдповiдно до цього Кодексу та на iншу правову допомогу в порядку, встановленому законом, а також вiдмовитися вiд запрошеного ним захисника. Захисник може запрошуватися свiдком, його законним представником, а також iншими особами на його прохання чи за його згодою;

6) користуватися нотатками i документами при дачi пояснень у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахункiв та iнших даних, якi йому важко тримати в пам’ятi;

7) вiдмовитися давати пояснення щодо себе, членiв сiм’ї та близьких родичiв, а також у разi, якщо у нього немає можливостi вiльно, без неправомiрних обмежень, отримати правову допомогу в обсязi i формах, як вiн того потребує, в тому числi запросити захисника;

8) знайомитися з протоколом опитування i клопотати про внесення до нього змiн, доповнень i зауважень, власноручно робити такi доповнення i зауваження;

9) оскаржувати дiї посадової особи митного органу, яка проводила опитування, в порядку, встановленому цим Кодексом;

10) одержувати вiдшкодування витрат, пов’язаних з викликом для дачi пояснень.

4. У разi наявностi вiдповiдних пiдстав свiдок має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходiв, передбачених законом.

Стаття 505. Понятi у справi про порушення митних правил

1. Понятими є особи, якi залучаються до участi у проведеннi процесуальних дiй у справi про порушення митних правил.

2. Як понятi запрошуються особи, не заiнтересованi у справi. Понятим не може бути родич особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, її представника, а також працiвники митних органiв.

3. Понятi, присутнi при проведеннi процесуальних дiй, засвiдчують своїми пiдписами вiдповiднiсть записiв у протоколi проведеним дiям.

Стаття 506. Обставини, що виключають можливiсть здiйснення посадовою особою митного органу провадження у справi про порушення митних правил

1. Посадова особа митного органу не може здiйснювати провадження у справi про порушення митних правил, якщо вона є родичем особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, її представника, iнших осiб, якi беруть участь у провадженнi у справi, а також коли iснують iншi обставини, якi дають пiдстави вважати, що ця посадова особа може бути особисто заiнтересована у вирiшеннi справи.

2. Питання про передачу такої справи iншiй посадовiй особi митного органу вирiшується керiвником цього органу або його заступником.

3. Якщо керiвник митного органу, в якому здiйснюється провадження у справi про порушення митних правил, є родичем особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, її представника, iнших осiб, якi беруть участь у провадженнi у справi, а також якщо iснують iншi обставини, якi дають пiдстави вважати, що керiвник зазначеного органу може бути особисто заiнтересованим у розглядi справи, справа пiдлягає передачi iншому митному органу.

Глава 70. Адмiнiстративне затримання

     Стаття 507. Мета i порядок застосування адмiнiстративного затримання

1. З метою припинення порушення митних правил, встановлення особи, яка вчинила порушення митних правил, а також для складення протоколу про порушення митних правил, якщо його неможливо скласти на мiсцi вчинення правопорушення, допускається адмiнiстративне затримання особи, яка вчинила таке порушення, на строк до трьох годин.

2. Адмiнiстративне затримання здiйснюється посадовою особою митного органу за вмотивованим письмовим рiшенням керiвника цього органу або його заступника, а в разi їх вiдсутностi (в нiчний час, у вихiднi та святковi днi тощо) — старшого чергової змiни.

3. Працiвники правоохоронних органiв та вiйськовослужбовцi повиннi надавати допомогу посадовим особам митного органу, якi здiйснюють адмiнiстративне затримання, в разi вчинення опору або спроби втечi особи, яка пiдлягає затриманню, з мiсця подiї.

4. Строк адмiнiстративного затримання обчислюється з моменту доставлення особи до службового примiщення митного органу або до iншого примiщення, де проведення необхiдних дiй з метою, визначеною в частинi першiй цiєї статтi, є можливим, а якщо особа перебуває в станi сп’янiння, — з часу її витвереження.

5. У разi виявлення порушення митних правил, за яке цим Кодексом передбачено застосування адмiнiстративного стягнення у виглядi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв, строк адмiнiстративного затримання особи, яка знаходиться у службовому примiщеннi митного органу або в iншому примiщеннi у зв’язку з проведенням митного контролю або митного оформлення таких товарiв, транспортних засобiв, обчислюється з моменту винесення вмотивованого письмового рiшення про її адмiнiстративне затримання. Митний контроль та митне оформлення товарiв, транспортних засобiв при цьому зупиняються. У разi виявлення iнших порушень митних правил строк адмiнiстративного затримання обчислюється з моменту завершення митного контролю та митного оформлення.

6. Про адмiнiстративне затримання складається протокол, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв. У протоколi обов’язково зазначаються: дата i мiсце його складення; посада, прiзвище, iм’я та по батьковi особи, яка склала протокол; вiдомостi про особу затриманого, час i пiдстави затримання, робиться вiдмiтка про застосування фiзичної сили або спецiальних засобiв, якщо таке мало мiсце.

7. Протокол пiдписується посадовою особою, яка його склала, i затриманою особою. У разi вiдмови затриманої особи вiд пiдписання протоколу в протоколi робиться запис про це. Копiя протоколу вручається затриманiй особi.

8. Митний орган, який здiйснив тимчасове затримання особи, невiдкладно повiдомляє про це її родичiв, а якщо затриманий громадянин-нерезидент не має родичiв на територiї України — дипломатичне представництво або консульську установу вiдповiдної iноземної держави.

Глава 71. Процесуальнi дiї у справi про порушення митних правил та порядок їх проведення

     Стаття 508. Проведення процесуальних дiй

1. У справi про порушення митних правил процесуальнi дiї проводяться з метою отримання доказiв, необхiдних для правильного вирiшення цiєї справи.

2. До процесуальних дiй належать:

1) складення протоколу про порушення митних правил;

2) опитування осiб, якi притягаються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдкiв, iнших осiб;

3) витребування документiв, необхiдних для провадження у справi про порушення митних правил, або належним чином завiрених їх копiй чи витягiв з них;

4) тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, та документiв на них;

5) митне обстеження;

6) пред’явлення товарiв, транспортних засобiв i документiв для впiзнання;

7) експертиза;

8) взяття проб та зразкiв для проведення дослiдження (аналiзу, експертизи).

3. Пiд час проведення процесуальних дiй, зазначених у пунктах 2, 4 — 6, 8 частини другої цiєї статтi, складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

Стаття 509. Опитування осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдкiв, iнших осiб

1. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, може опитувати особу, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, а також свiдкiв, iнших осiб.

2. Особи, якi викликаються для опитування, повиннi з’явитися на виклик митного органу i правдиво повiдомити все, що їм вiдомо про обставини, якi стосуються справи про порушення митних правил.

3. Особи, якi пiдлягають опитуванню у справi, викликаються повiсткою, яка вручається їм пiд розписку, або телефонограмою, телеграмою чи за допомогою iнших засобiв зв’язку.

4. У повiстцi зазначаються прiзвище, iм’я, по батьковi особи, яка викликається для опитування, посада, прiзвище, iм’я, по батьковi посадової особи митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, мiсце та час явки.

5. Про проведення опитування складається протокол за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

Стаття 510. Витребування документiв, необхiдних для провадження у справi про порушення митних правил

1. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхiднi для розгляду справи, у тому числi матерiали фото- i кiнозйомки, звуко- i вiдеозапису, iнформацiйних баз та банкiв даних, а також iншi носiї iнформацiї.

2. Особа, якiй адресовано вимогу про подання документiв, зобов’язана не пiзнiш як у п’ятиденний строк надiслати їх посадовiй особi митного органу, яка вимагає подати документи.

3. У разi якщо вiдсутнiсть документiв може призвести до порушення господарської дiяльностi пiдприємства або неможливостi пiдготовки та подання установленої законодавством звiтностi, особа, якiй адресовано вимогу про подання документiв, надає належним чином завiренi копiї таких документiв або витяги з них з письмовим обґрунтуванням неможливостi надання оригiналiв документiв.

Стаття 511. Тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв i документiв

1. Товари — безпосереднi предмети порушення митних правил та вiдповiднi документи, необхiднi як докази у справi про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. Документи, якi перебувають в електронному виглядi, вилучаються разом з вiдповiдними носiями.

2. У разi виявлення порушень митних правил, передбачених статтями 471 — 473, 476, 482 — 484 цього Кодексу, вилучення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi пiдлягають конфiскацiї вiдповiдно до цих статей, а також вiдповiдних документiв є обов’язковим.

3. У разi вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Українi постiйного мiсця проживання або адреси, допускається вилучення товарiв, транспортних засобiв у кiлькостi, необхiднiй для забезпечення стягнення штрафу або вартостi товарiв, транспортних засобiв вiдповiдно до частини другої статтi 541 цього Кодексу.

4. Вилученi товари, транспортнi засоби та документи повиннi бути перелiченi у протоколi, що складається в передбачених цим Кодексом випадках, або в доданому до нього описi з точним зазначенням кiлькостi, мiри, ваги та особливих ознак цих товарiв, транспортних засобiв та документiв, а також вартостi товарiв, транспортних засобiв.

Стаття 512. Оскарження тимчасового вилучення товарiв, транспортних засобiв

1. Тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв та документiв, зазначених у частинi першiй статтi 511 цього Кодексу, може бути оскаржено в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу та iншими законами України.

2. Подання скарги на рiшення про застосування тимчасового вилучення товарiв, транспортних засобiв та документiв, зазначених у частинi першiй статтi 511 цього Кодексу, не зупиняє дiю такого рiшення.

Стаття 513. Проведення митних обстежень

1. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил i яка має достатнi пiдстави вважати, що на територiї або в примiщеннях пiдприємств, або в транспортних засобах, що їм належать, знаходяться товари, що є безпосереднiми предметами порушення митних правил, або товари iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосереднiх предметiв порушення митних правил вiд митного контролю, транспортнi засоби, що використовувалися для перемiщення безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України, а також документи та iнформацiя, у тому числi тi, що перебувають в електронному виглядi, необхiднi для розгляду справи про порушення митних правил, може проводити митне обстеження таких територiй, примiщень або транспортних засобiв.

2. Митне обстеження проводиться з метою виявлення товарiв, документiв, iнформацiї, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, та їх тимчасового вилучення вiдповiдно до статтi 511 цього Кодексу.

3. Митне обстеження проводиться у присутностi посадових осiб пiдприємств, зазначених у частинi першiй цiєї статтi.

4. Посадовi особи митних органiв мають право запросити до участi у митному обстеженнi спецiалiстiв.

5. Про проведення митного обстеження складається протокол за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

Стаття 514. Пред’явлення товарiв, транспортних засобiв, документiв для впiзнання

1. За рiшенням посадової особи митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, особi, яка вчинила це порушення, а також свiдку можуть бути пред’явленi товари, транспортнi засоби, документи для впiзнання.

2. Особу, яка бере участь у впiзнаннi, спочатку опитують про обставини, за яких вона бачила товари, транспортнi засоби, документи, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, та ознаки, за якими вона може провести впiзнання.

3. Товари, транспортнi засоби, документи пред’являються в групi однорiдних товарiв, транспортних засобiв, документiв.

4. Пред’явлення для впiзнання проводиться в присутностi понятих.

5. Про пред’явлення товарiв, транспортних засобiв, документiв для впiзнання складається протокол за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

Стаття 515. Експертиза та висновок експерта

1. Експертиза призначається, якщо для з’ясування питань, що виникають у справi про порушення митних правил, виникла потреба у спецiальних знаннях з окремих галузей науки, технiки, мистецтва, релiгiї тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

2. Експертиза проводиться експертами спецiалiзованого митного органу з питань експертного забезпечення, його вiдокремлених пiдроздiлiв та iнших установ або окремими спецiалiстами, якi призначаються посадовою особою митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

3. Поставленi перед експертом питання та його висновок не повиннi виходити за межi спецiальних знань експерта. Експерт надає висновок у письмовiй формi вiд свого iменi. У висновку викладаються суть проведеного ним дослiдження та обґрунтування вiдповiдi на поставленi запитання.

4. Якщо експерт пiд час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не було поставлено запитань, вiн має право викласти цi обставини у своєму висновку.

5. Висновок експерта не є обов’язковим для посадової особи митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил. У разi незгоди цiєї особи з висновком експерта у постановi, яка виноситься у справi, повинно мiститися обґрунтування такої незгоди.

6. У разi неналежної якостi або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається iншому експерту (експертам).

Стаття 516. Порядок призначення експертизи посадовою особою митного органу

1. Визнавши за необхiдне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якiй визначаються пiдстави для призначення експертизи, прiзвище експерта або найменування спецiалiзованого митного органу з питань експертного забезпечення, його вiдокремленого пiдроздiлу чи iншої вiдповiдної установи, в якiй має проводитися експертиза. У цiй же постановi ставляться конкретнi питання, якi мають бути вирiшенi пiд час проведення експертизи, а також визначаються матерiали, що передаються у розпорядження експерта.

2. До призначення експерта з’ясовуються необхiднi вiдомостi про його професiоналiзм та компетентнiсть.

3. Рiшення про призначення експертизи є обов’язковим для експерта, а також для посадових осiб пiдприємства, де працює експерт.

Стаття 517. Одержання проб та зразкiв для проведення експертизи

1. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, має право вiдбирати в осiб, якi притягуються до вiдповiдальностi за порушення митних правил, зразки пiдпису, почерку, а також брати проби та зразки товарiв, необхiднi для проведення експертизи.

2. Особа, щодо якої порушено справу про порушення митних правил, її представники, захисник, мають право клопотатися перед митним органом, посадова особа якого здiйснює провадження у зазначенiй справi, про взяття проб та зразкiв для проведення експертизи. У разi вiдмови у задоволеннi такого клопотання митний орган повинен письмово повiдомити про це особу, яка подала клопотання, з вмотивованим обґрунтуванням причин вiдмови.

3. У разi потреби взяття проб та зразкiв може проводитися також в осiб, не зазначених у частинi першiй цiєї статтi, свiдчення та участь яких у вивченнi та оцiнцi обставин порушення митних правил можуть мати iстотне значення для провадження i розгляду справи.

4. Посадова особа митного органу, у провадженнi або на розглядi якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову про взяття проб та зразкiв.

5. До взяття проб та зразкiв у разi потреби може залучатися експерт.

6. Про взяття проб та зразкiв складається протокол.

Стаття 518. Доручення на проведення окремих процесуальних дiй

1. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, має право доручити проведення конкретних процесуальних дiй посадовiй особi iншого митного органу.

2. Доручення повинно бути виконано не бiльш як у п’ятиденний строк з дня його одержання.

Стаття 519. Витрати у справi про порушення митних правил

1. Витрати у справi про порушення митних правил складаються з видаткiв на iнвентаризацiю, зберiгання, перевезення (пересилання) товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, а також з iнших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи.

2. До витрат у справi про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов’язкiв та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсацiї на проїзд до митного органу i назад та наймання примiщення, а також кошти, одержанi свiдком на вiдшкодування витрат, пов’язаних з викликом для дачi пояснень.

3. За робiтниками та службовцями, якi викликаються до митного органу як свiдки, експерти, перекладачi, зберiгається середнiй мiсячний заробiток за мiсцем основної роботи. Особи, якi не є робiтниками та службовцями, отримують у зв’язку з таким викликом грошову компенсацiю, яку виплачує митний орган.

Стаття 520. Вiдшкодування витрат у справi про порушення митних правил

1. Витрати у справi про порушення митних правил вiдшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адмiнiстративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача вiдшкодовуються з державного бюджету.

2. Посадова особа митного органу, в провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, а також посадова особа, яка здiйснює розгляд цiєї справи, зобов’язанi зiбрати та додати до справи документи про понесенi у справi витрати.

3. Порядок вiдшкодування витрат у справi про порушення митних правил, обчислення сум, що пiдлягають вiдшкодуванню, а також порядок розпорядження отриманими коштами встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

Стаття 521. Компромiс у справi про порушення митних правил

1. За вiдсутностi в дiях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак злочину провадження у справi про це правопорушення може бути припинено шляхом компромiсу. Компромiс полягає в укладеннi мирової угоди мiж зазначеною особою та митним органом, посадова особа якого здiйснює провадження у справi.

2. За умовами мирової угоди сторони зобов’язуються:

1) особа, яка вчинила порушення митних правил, — у визначений строк, який не може перевищувати 30 днiв, внести до державного бюджету кошти в сумi, що дорiвнює сумi штрафу, передбаченого санкцiєю вiдповiдної статтi цього Кодексу, та/або задекларувати в митний режим вiдмови на користь держави товари — безпосереднi предмети порушення митних правил, а у вiдповiдних випадках — також товари iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосереднiх предметiв порушення митних правил вiд митного контролю, транспортнi засоби, що використовувалися для перемiщення безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України. Якщо за висновком митного органу реалiзацiя зазначених товарiв, транспортних засобiв є неможливою, а також якщо цi товари, транспортнi засоби не можуть бути випущенi у вiльний обiг, вони пiдлягають декларуванню в митний режим знищення або руйнування;

2) митний орган — припинити провадження у справi про порушення митних правил щодо цiєї особи та здiйснити митне оформлення задекларованих нею товарiв вiдповiдно до заявленого митного режиму.

3. Товари, транспортнi засоби, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, можуть бути предметом мирової угоди лише за умови, що особа, яка вчинила порушення митних правил, є власником цих товарiв, транспортних засобiв або уповноважена розпоряджатися ними.

4. Особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається до керiвника митного органу iз заявою довiльної форми з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромiсу. Факт подання такої заяви фiксується у порядку, визначеному частинами третьою i четвертою статтi 264 цього Кодексу. У разi вiдсутностi законних пiдстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компромiсу митний орган протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану вiдповiдь про причини незастосування процедури компромiсу.

5. Мирова угода укладається у письмовiй формi. Право її пiдписання вiд iменi митниць надається керiвникам цих митниць або їх заступникам, а вiд iменi центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, — посадовим особам, уповноваженим на це вiдповiдно до посадових iнструкцiй. Типова мирова угода затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

6. У разi невиконання особою, яка вчинила порушення митних правил, у визначений мировою угодою строк, який не може перевищувати 30 днiв, дiй, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, угода вважається недiйсною i провадження у справi про порушення митних правил поновлюється.

7. Мирова угода у справi про порушення митних правил оскарженню не пiдлягає.

8. У разi припинення провадження у справi про порушення митних правил шляхом компромiсу особа, яка вчинила це правопорушення, вважається такою, що не була притягнута за нього до адмiнiстративної вiдповiдальностi.

Стаття 522. Органи, уповноваженi розглядати справи про порушення митних правил

1. Справи про порушення митних правил, передбаченi статтями 468 — 470, 474, 475, 477 — 481, 485 цього Кодексу, розглядаються митними органами.

2. Справи про порушення митних правил, передбаченi статтями 471 — 473, 476, 482 — 484 цього Кодексу, а також усi справи про порушення митних правил, вчиненi особами, якi не досягли 18-рiчного вiку, розглядаються мiсцевими судами (суддями).

Стаття 523. Повноваження посадових осiб митних органiв щодо розгляду справ про порушення митних правил

1. Вiд iменi митниць справи про порушення митних правил розглядаються керiвниками цих митниць або їх заступниками, а вiд iменi центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, — посадовими особами, уповноваженими на це вiдповiдно до посадових iнструкцiй, або iншими особами, уповноваженими на це керiвником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи.

Стаття 524. Мiсце розгляду справи про порушення митних правил

1. Справа про порушення митних правил розглядається за мiсцезнаходженням митного органу, посадовi особи якого здiйснювали провадження у цiй справi.

Стаття 525. Строк розгляду справи про порушення митних правил

1. Справа про порушення митних правил розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матерiалiв, необхiдних для вирiшення справи.

Стаття 526. Присутнiсть пiд час розгляду справи особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, або її представника

1. Справа про порушення митних правил розглядається в присутностi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, та/або її представника.

2. Про час та мiсце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган iнформує особу, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення, якщо це не було зроблено пiд час вручення зазначенiй особi копiї протоколу про порушення митних правил.

3. У разi розгляду справи про порушення митних правил у судi про час та мiсце розгляду справи суд (суддя) повiдомляє особу, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, а також вiдповiдний митний орган.

4. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за вiдсутностi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, лише у випадках, якщо є данi про своєчасне її сповiщення про мiсце i час розгляду справи i якщо вiд неї не надiйшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Стаття 527. Види постанов у справi про порушення митних правил

1. У справi про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

1) про проведення додаткової перевiрки;

2) про накладення адмiнiстративного стягнення;

3) про закриття провадження у справi.

2. У постановi про проведення додаткової перевiрки зазначаються конкретнi суб’єкти, завдання та строки перевiрки. Цi дiї не повиннi порушувати права громадянина, шкодити господарськiй дiяльностi юридичної особи.

Стаття 528. Особливостi розгляду судом справ про порушення митних правил

1. Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.

2. У справi про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статтi 527 цього Кодексу.

3. У разi якщо за результатами перевiрки законностi та обґрунтованостi постанови суду у справi про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адмiнiстративне стягнення за порушення митних правил буде змiнено, конфiскованi товари, транспортнi засоби, сума штрафу або її вiдповiдна частина повертаються особi, яка притягалася до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, або її представниковi. Якщо конфiскованi товари, транспортнi засоби неможливо повернути в натурi, повертається їхня вартiсть за вирахуванням сум належних митних платежiв за ставками, що дiяли на день конфiскацiї. Повернення грошових коштiв, зазначених у цiй частинi, здiйснюється органами, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, з державного бюджету.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

Глава 72. Оскарження постанов у справах про порушення митних правил

     Стаття 529. Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

1. Постанова митницi у справi про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, або до мiсцевого загального суду як адмiнiстративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адмiнiстративного судочинства України.

2. Якщо постанова митницi одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, та до суду i суд приймає адмiнiстративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, припиняється.

3. Постанова центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, у справi про порушення митних правил, а також його постанова по скарзi на постанову митницi у такiй справi можуть бути оскарженi до мiсцевого загального суду як адмiнiстративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адмiнiстративного судочинства України.

4. Скарга (адмiнiстративний позов) на постанову митного органу у справi про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення. У разi пропуску цього строку з поважних причин вiн за заявою особи, яка подає скаргу (адмiнiстративний позов), може бути поновлений вiдповiдно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, або судом.

5. Постанова суду (суддi) у справi про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, прокурором або митним органом, який здiйснював провадження у цiй справi. Порядок оскарження постанови суду (суддi) у справi про порушення митних правил визначається Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення та iншими законами України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

Стаття 530. Перевiрка законностi та обґрунтованостi постанови у справi про порушення митних правил

1. Законнiсть та обґрунтованiсть постанови митницi у справi про порушення митних правил можуть бути перевiренi судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, — судом у зв’язку з поданням адмiнiстративного позову, внесенням подання прокурора або в порядку контролю.

2. За результатами перевiрки центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, що проводив перевiрку, приймає одне з таких рiшень:

1) про залишення постанови без змiн, а скарги — без задоволення;

2) про скасування постанови i надiслання справи на новий розгляд;

3) про скасування постанови та закриття справи;

4) про змiну виду адмiнiстративного стягнення в межах вiдповiдальностi, передбаченої за вiдповiдне порушення митних правил, з тим, однак, щоб це стягнення не було посилено.

3. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, рiшення, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, приймаються шляхом винесення постанов.

4. Копiя рiшення по скарзi на постанову у справi про порушення митних правил протягом трьох днiв з дня його винесення надсилається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, особi, стосовно якої винесено постанову, поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення.

5. У разi скасування постанови у справi про порушення митних правил суми штрафiв повертаються особам, якi притягалися до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, або уповноваженим ними особам з державного бюджету органами, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, за поданням вiдповiдних митних органiв.

6. Перевiрка законностi та обґрунтованостi постанови у справi про порушення митних правил судом здiйснюється у порядку, встановленому Кодексом адмiнiстративного судочинства України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI, вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

Стаття 531. Пiдстави для скасування або змiни постанови про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил

1. Пiдставами для скасування постанови про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справi про порушення митних правил є:

1) вiдсутнiсть у дiях особи, яка притягується до вiдповiдальностi, ознак порушення митних правил;

2) необ’єктивнiсть або неповнота провадження у справi або необ’єктивнiсть її розгляду;

3) невiдповiднiсть викладених у постановi висновкiв фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпiдставне недопущення до участi в розглядi справи особи, притягнутої до вiдповiдальностi, або її представника, а також iнше обмеження прав учасникiв провадження у справi про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна квалiфiкацiя вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

2. Пiдставами для скасування чи змiни постанови про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справi про порушення митних правил можуть бути визнанi й iншi визначенi законами обставини.

Стаття 532. Строки розгляду скарги (адмiнiстративного позову), подання прокурора на постанову у справi про порушення митних правил

1. Скарга (адмiнiстративний позов), подання прокурора на постанову у справi про порушення митних правил розглядаються у строки, встановленi законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

Стаття 533. Наслiдки подання скарги (адмiнiстративного позову) або внесення подання прокурора

1. Подання скарги (адмiнiстративного позову) або внесення подання прокурора зупиняє виконання постанови у справi про порушення митних правил до закiнчення розгляду скарги (адмiнiстративного позову) або подання.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

Глава 73. Виконання постанов митних органiв про накладення адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил

     Стаття 534. Обов’язковiсть постанов митних органiв про накладення адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил

1. Постанови митних органiв про накладення адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил є обов’язковими для виконання.

Стаття 535. Загальнi положення щодо порядку виконання постанови митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил

1. Постанова митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил пiдлягає виконанню пiсля закiнчення строку оскарження, зазначеного у статтi 529 цього Кодексу.

2. Митний орган, який винiс постанову про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостiйно або через державного виконавця.

3. У разi винесення митним органом кiлькох постанов про накладення адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил щодо однiєї особи кожна постанова виконується окремо.

Стаття 536. Давнiсть виконання постанови митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил

1. Не пiдлягає виконанню постанова митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох мiсяцiв з дня винесення.

Стаття 537. Контроль за виконанням постанови митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил

1. Контроль за правильним i своєчасним виконанням постанови митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил здiйснюється митним органом, який винiс постанову.

Стаття 538. Порядок виконання постанови митного органу про винесення попередження

1. Постанова митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил у виглядi попередження виконується митним органом, який винiс постанову, шляхом оголошення постанови особi, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi, з врученням їй копiї такої постанови.

2. Якщо постанова митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення у виглядi попередження виноситься за вiдсутностi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi, копiя постанови протягом трьох днiв з дня її винесення висилається зазначенiй особi поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення.

Стаття 539. Порядок виконання постанови митного органу про накладення штрафу

1. Штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пiзнiше 15 днiв з дня вручення або надiслання їй копiї постанови митного органу про накладення штрафу, а в разi оскарження постанови або внесення на неї подання прокурора — не пiзнiше 15 днiв з дня залишення скарги (адмiнiстративного позову) або подання без задоволення.

2. Сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до державного бюджету у порядку, встановленому законодавством України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI)

Стаття 540. Примусове виконання постанови митного органу або суду про накладення штрафу

1. У разi якщо штраф не буде сплачено у строки, встановленi статтею 539 цього Кодексу, постанова митного органу або суду (суддi) надсилається для примусового виконання до вiддiлу державної виконавчої служби за мiсцем проживання або роботи порушника або за мiсцезнаходженням його майна.

2. Постанова митного органу або суду (суддi), по якiй стягнення штрафу проведено повнiстю, з вiдмiткою про виконання повертається до митного органу або до суду, що винiс постанову.

3. Штраф вноситься до державного бюджету.

Стаття 541. Виконання постанови суду (суддi) про конфiскацiю

1. Постанова суду (суддi) про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил у частинi конфiскацiї виконується державним виконавцем в установленому законом порядку.

2. У разi неможливостi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, з осiб, якi вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рiшенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартiсть цих товарiв, транспортних засобiв.

3. Витрати митного органу, пов’язанi iз зберiганням товарiв, транспортних засобiв, щодо яких прийнято постанову про конфiскацiю, до моменту винесення такої постанови повиннi бути вiдшкодованi особою, яка вчинила порушення митних правил. Порядок вiдшкодування зазначених витрат встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв. Розмiр суми, що пiдлягає вiдшкодуванню, розраховується в порядку, передбаченому законодавством України для визначення собiвартостi платних послуг.

Стаття 542. Виконання постанови митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил на осiб, якi проживають або перебувають за межами України

1. Постанова митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення за порушення митних правил на осiб, якi проживають або перебувають за межами України, виконується за рахунок майна цих осiб, що знаходиться на територiї України.

2. У разi вiдсутностi в Українi майна, що належить зазначеним у частинi першiй цiєї статтi особам, порядок виконання постанови митного органу про накладення на них адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил визначається законодавством України та укладеними вiдповiдно до закону мiжнародними договорами України з державами, на територiї яких проживають або перебувають цi особи.

Роздiл XX
МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Глава 74. Структура та органiзацiя дiяльностi митної служби України

     Стаття 543. Митна служба України

1. Безпосереднє здiйснення державної митної справи покладається на митну службу України.

2. Митна служба України є складовою частиною системи органiв виконавчої влади України i складається з митних органiв, митних органiзацiй, а також спецiалiзованих навчальних закладiв та науково-дослiдної установи митної служби України.

3. Митними органами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, спецiалiзованi митнi органи, митницi та митнi пости.

Стаття 544. Призначення та основнi завдання митної служби України

1. Призначенням митної служби України є створення сприятливих умов для розвитку зовнiшньоекономiчної дiяльностi, забезпечення безпеки суспiльства, захист митних iнтересiв України.

2. Реалiзуючи митну полiтику України, митна служба України виконує такi основнi завдання:

1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобiгання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи;

2) забезпечення виконання зобов’язань, передбачених мiжнародними договорами України з питань державної митної справи, укладеними вiдповiдно до закону;

3) створення сприятливих умов для полегшення торгiвлi, сприяння транзиту, збiльшення товарообiгу та пасажиропотоку через митний кордон України;

4) здiйснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через митний кордон України, у тому числi на пiдставi електронних документiв (електронне декларування), за допомогою технiчних засобiв контролю тощо;

5) аналiз та управлiння ризиками з метою визначення форм та обсягiв митного контролю;

6) забезпечення справляння митних платежiв, контроль правильностi обчислення, своєчасностi та повноти їх сплати, застосування заходiв щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та iншими актами законодавства України;

7) застосування передбачених законом заходiв митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, здiйснення контролю за дотриманням усiма суб’єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо перемiщення окремих видiв товарiв через митний кордон України; здiйснення заходiв щодо недопущення перемiщення через митний кордон України товарiв, на якi встановленi заборони та/або обмеження щодо перемiщення через митний кордон України, а також товарiв, якi не вiдповiдають вимогам якостi та безпеки;

8) здiйснення контролю за дотриманням правил перемiщення валютних цiнностей через митний кордон України;

9) сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi, вжиття заходiв щодо запобiгання перемiщенню через митний кордон України товарiв з порушеннями охоронюваних законом прав iнтелектуальної власностi;

10) запобiгання та протидiя контрабандi, боротьба з порушеннями митних правил на всiй митнiй територiї України;

11) здiйснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за дiяльнiстю пiдприємств, якi надають послуги з декларування товарiв, перевезення та зберiгання товарiв, що перемiщуються через митний кордон України чи перебувають пiд митним контролем, та здiйснюють iншi операцiї з такими товарами;

12) ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

13) ведення митної статистики та обмiн даними митної статистики з митними органами iнших країн;

14) проведення верифiкацiї (встановлення достовiрностi) сертифiкатiв про походження товарiв з України та видача у випадках, встановлених чинними мiжнародними договорами, сертифiкатiв походження;

15) здiйснення обмiну документами та iнформацiєю (у тому числi електронною) з iншими державними органами;

16) впровадження, розвиток та технiчне супроводження iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем i технологiй в державнiй митнiй справi, автоматизацiя митних процедур;

17) здiйснення мiжнародного спiвробiтництва у сферi державної митної справи, залучення зовнiшнiх ресурсiв для забезпечення дiяльностi митної служби України;

18) кiнологiчне забезпечення дiяльностi митної служби України;

19) управлiння об’єктами митної iнфраструктури, розбудова митного кордону.

Стаття 545. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, спрямовує, координує та контролює дiяльнiсть митниць, митних постiв, спецiалiзованих митних органiв та митних органiзацiй спецiалiзованих навчальних закладiв та науково-дослiдної установи митної служби України, в межах своїх повноважень видає накази, органiзує та контролює їх виконання.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, здiйснює свої повноваження на всiй митнiй територiї України. Йому пiдпорядкованi митницi, митнi пости, спецiалiзованi митнi органи та митнi органiзацiї, спецiалiзованi навчальнi заклади та науково-дослiдна установа митної служби України.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, є юридичною особою, має самостiйний баланс, рахунки в органах, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, печатку та бланк iз зображенням Державного Герба України та iз своїм найменуванням i дiє вiдповiдно до Конституцiї України, цього Кодексу, iнших нормативно-правових актiв та на пiдставi положення, яке затверджується Президентом України.

4. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, здiйснюються Президентом України.

5. Керiвник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, та його заступники призначаються на посади та звiльняються з посад Президентом України в порядку, встановленому Конституцiєю та законами України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

Стаття 546. Митниця

1. Митниця є митним органом, який у зонi своєї дiяльностi забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.

2. Митниця є юридичною особою, має самостiйний баланс, рахунки в органах, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, печатку та бланк iз зображенням Державного Герба України та iз своїм найменуванням i дiє вiдповiдно до Конституцiї України, цього Кодексу, iнших нормативно-правових актiв та на пiдставi положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи.

3. Митниця пiдпорядковується центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи.

4. Митниця здiйснює свою дiяльнiсть на територiї вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi (Автономна Республiка Крим; область; мiста Київ, Севастополь). Окремi митницi можуть здiйснювати свою дiяльнiсть на територiях двох чи бiльше адмiнiстративно-територiальних одиниць або на всiй територiї України.

5. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя митниць здiйснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, в порядку, визначеному законом.

6. У населених пунктах, на залiзничних станцiях, в аеропортах, морських i рiчкових портах та iнших об’єктах, розташованих у зонi дiяльностi митницi, в мiру необхiдностi створюються її вiдокремленi структурнi пiдроздiли (митнi пости).

7. Керiвник митницi призначається на посаду та звiльняється з посади керiвником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, в порядку, встановленому законодавством. Необхiдною умовою для призначення є наявнiсть у кандидата стажу роботи на керiвних посадах у митних органах України не менше п’яти рокiв, у тому числi не менше одного року — в центральному органi виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

Стаття 547. Митний пост

1. Митний пост є митним органом, який входить до складу митницi як вiдокремлений структурний пiдроздiл i в зонi своєї дiяльностi забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.

2. Положення про митнi пости затверджуються керiвниками вiдповiдних митниць.

3. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя митних постiв здiйснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, за поданням керiвника вiдповiдної митницi.

4. Керiвник митного поста призначається на посаду i звiльняється з посади керiвником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи. Необхiдною умовою для призначення є наявнiсть у кандидата стажу роботи на керiвних посадах у митних органах України не менше трьох рокiв.

5. Зони дiяльностi митних постiв визначаються положенням про цi пости.

Стаття 548. Спецiалiзованi митнi органи

1. Для виконання окремих завдань, а також сукупностi декiлькох завдань, покладених на митну службу України вiдповiдно до статтi 544 цього Кодексу, в нiй створюються вiдповiднi спецiалiзованi митнi органи.

2. Спецiалiзованi митнi органи виконують свої функцiї на всiй митнiй територiї України.

3. У мiсцях розташування митниць, митних постiв в мiру необхiдностi можуть створюватися вiдокремленi пiдроздiли та окремi робочi мiсця спецiалiзованих митних органiв.

4. Спецiалiзованi митнi органи є юридичними особами, мають самостiйний баланс, рахунки в органах, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, печатку та бланк iз зображенням Державного Герба України та iз своїм найменуванням i дiють вiдповiдно до Конституцiї України, цього Кодексу, iнших нормативно-правових актiв та на пiдставi положень, якi затверджуються наказами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи.

5. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя спецiалiзованих митних органiв здiйснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, в порядку, визначеному законом.

6. Керiвники спецiалiзованих митних органiв призначаються на посади та звiльняються з посад наказами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, в порядку, визначеному законодавством. Необхiдною умовою для призначення є наявнiсть у кандидата стажу роботи на керiвних посадах в митних органах України не менше п’яти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

Стаття 549. Митнi органiзацiї

1. З метою забезпечення дiяльностi митних органiв в митнiй службi України можуть створюватися митнi органiзацiї.

2. Митнi органiзацiї є юридичними особами, мають самостiйний баланс, рахунки в органах, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв, печатки iз зображенням Державного Герба України та iз своїм найменуванням i дiють вiдповiдно до Конституцiї України, цього Кодексу, iнших нормативно-правових актiв та на пiдставi положень (статутiв), якi затверджуються в порядку, встановленому законодавством.

3. Керiвники митних органiзацiй призначаються на посади та звiльняються з посад керiвником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, в порядку, визначеному законодавством.

4. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя митних органiзацiй здiйснюються в порядку, визначеному законодавством.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.06.2012р. N 4915-VI)

Стаття 550. Спецiалiзованi навчальнi заклади та науково-дослiдна установа митної служби України

1. З метою пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв з державної митної справи, а також проведення наукових дослiджень у сферi забезпечення митних iнтересiв в митнiй службi України можуть створюватися спецiалiзованi навчальнi заклади та науково-дослiдна установа.

2. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя спецiалiзованих навчальних закладiв та науково-дослiдної установи митної служби України здiйснюються в порядку, визначеному законодавством.

3. Керiвники спецiалiзованих навчальних закладiв та науково-дослiдної установи митної служби України призначаються на посади та звiльняються з посад наказами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, в порядку, визначеному законодавством.

Глава 75. Атрибутика митної служби України

     Стаття 551. Емблеми та прапори митної служби України

1. Митна служба України має емблему та прапор, опис та порядок використання яких встановлюються Президентом України.

2. Митнi органи та органiзацiї, спецiалiзованi навчальнi заклади та науково-дослiдна установа митної служби України можуть мати свої емблеми та прапори.

Стаття 552. Формений одяг працiвникiв митної служби України

1. Працiвники митної служби України мають формений одяг з вiдповiдними знаками розрiзнення, який видається безоплатно. Допускається пошив форменого одягу працiвниками митної служби України за власнi кошти з вiдшкодуванням витрат на такий пошив у межах норм забезпечення форменим одягом за рахунок коштiв, передбачених у державному бюджетi на утримання митної служби України.

2. Зразки форменого одягу, норми забезпечення ним та строки його експлуатацiї затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, а правила носiння — центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи.

Стаття 553. Службовi посвiдчення працiвникiв митної служби України

1. Працiвникам митної служби України видаються службовi посвiдчення. Положення про службове посвiдчення працiвника митної служби України та його зразок затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

Стаття 554. Заохочувальнi вiдзнаки митної служби України

1. Для заохочення працiвникiв митної служби України за значнi досягнення у службовiй дiяльностi, активнiсть та iнiцiативнiсть, виявленi пiд час виконання ними своїй службових (трудових) обов’язкiв, установлюються заохочувальнi вiдзнаки митної служби України у виглядi медалi, нагрудного знака, значка, грамоти.

2. Положення про заохочувальнi вiдзнаки митної служби України затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

Глава 76. Майно, фiнансування та матерiально-технiчне забезпечення митної служби України

     Стаття 555. Майно митної служби України

1. Майно митних органiв, органiзацiй, навчальних закладiв та науково-дослiдної установи митної служби України є державною власнiстю. Управлiння цим майном здiйснюється в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до закону.

Стаття 556. Земельнi дiлянки, службовi та побутовi примiщення, обладнання та засоби зв’язку митних органiв, органiзацiй, навчальних закладiв та науково-дослiдної установи митної служби України

1. Надання митним органам, органiзацiям, навчальним закладам та науково-дослiднiй установi митної служби України у користування земельних дiлянок для службових потреб, вiдшкодування власникам зазначених дiлянок та землекористувачам вартостi цих дiлянок та збиткiв, завданих їх вилученням, здiйснюються вiдповiдно до Земельного кодексу України.

2. У разi якщо митне оформлення товарiв здiйснюється митними органами безпосередньо на територiях або в примiщеннях пiдприємств, зазначенi пiдприємства, незалежно вiд форми власностi та пiдпорядкування, зобов’язанi безоплатно надавати митним органам у тимчасове користування вiдповiднi службовi та побутовi примiщення, а також обладнання, засоби та канали зв’язку.

Стаття 557. Фiнансування, матерiально-технiчне забезпечення та розвиток iнфраструктури митної служби України

1. Фiнансування, матерiально-технiчне забезпечення та розвиток iнфраструктури митної служби України здiйснюються за рахунок державного бюджету.

2. У межах пунктiв пропуску через державний кордон України для автомобiльного сполучення митнi органи як балансоутримувачi земельних дiлянок, нерухомого майна та службових примiщень можуть безоплатно надавати у тимчасове користування вiдповiднi примiщення та земельнi дiлянки для службових потреб пiдприємствам, дiяльнiсть яких пов’язана iз забезпеченням функцiонування пунктiв пропуску, та пiдприємствам сфери обслуговування.

Глава 77. Взаємовiдносини митних органiв з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, суб’єктами пiдприємницької дiяльностi

     Стаття 558. Взаємодiя митних органiв з правоохоронними органами

1. Митнi органи при виконаннi завдань, покладених на митну службу України, взаємодiють з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.

2. У разi виявлення пiд час здiйснення митного контролю та iнших заходiв, що здiйснюються митними органами вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України, ознак правопорушень, розслiдування яких не належить до повноважень митних органiв, митнi органи повiдомляють про це вiдповiднi правоохороннi органи.

3. Правоохороннi органи повiдомляють митнi органи про виявленi ними порушення митних правил або контрабанду.

4. Правоохороннi органи зобов’язанi письмово повiдомляти митнi органи про наявнiсть оперативної iнформацiї щодо можливих випадкiв перемiщення товарiв з порушенням норм законодавства України. У разi наявностi такої оперативної iнформацiї вiд правоохоронних органiв митний контроль та митне оформлення здiйснюються за письмовим рiшенням керiвника митного органу, який отримав цю оперативну iнформацiю, або особи, яка виконує його обов’язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.

Стаття 559. Взаємодiя митних органiв з Нацiональним банком України, Рахунковою палатою, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв, органами виконавчої влади iз забезпечення реалiзацiї єдиної державної податкової полiтики, державної полiтики у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв, у сферi фiнансового контролю

1. Митнi органи взаємодiють iз Нацiональним банком України, Рахунковою палатою, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв, органами виконавчої влади iз забезпечення реалiзацiї єдиної державної податкової полiтики, державної полiтики у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв та у сферi фiнансового контролю.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв, звiт про надходження митних платежiв до державного бюджету.

Стаття 560. Взаємодiя митних органiв з мiсцевими державними адмiнiстрацiями та органами мiсцевого самоврядування

1. Мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та органи мiсцевого самоврядування сприяють дiяльностi митних органiв та взаємодiють з ними в межах повноважень, установлених законом.

Стаття 561. Взаємодiя митних органiв з iншими органами виконавчої влади

1. Митнi органи пiд час виконання завдань, покладених на митну службу України вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України, взаємодiють iз мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади.

2. Митнi органи здiйснюють контроль за перемiщенням культурних цiнностей через митний кордон України у взаємодiї з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення i повернення культурних цiнностей, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi архiвної справи, дiловодства та створення i функцiонування державної системи страхового фонду документацiї. Такий контроль у пунктах пропуску через державний кордон України здiйснюється митними органами у формi попереднього документального контролю в порядку, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 562. Взаємодiя митних органiв з суб’єктами господарювання

1. Митнi органи встановлюють та пiдтримують офiцiйнi вiдносини консультативного характеру з суб’єктами господарювання. Цi вiдносини включають в себе укладення меморандумiв про взаєморозумiння з метою розвитку спiвробiтництва, забезпечення участi зазначених осiб у вдосконаленнi митного контролю та оптимiзацiї методiв роботи митної служби України.

Глава 78. Мiжнародне спiвробiтництво з питань державної митної справи

     Стаття 563. Участь України у мiжнародному спiвробiтництвi з питань державної митної справи

1. Участь України у мiжнародному спiвробiтництвi з питань державної митної справи є складовою частиною її зовнiшньополiтичної дiяльностi.

Стаття 564. Мiжнародна дiяльнiсть центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи

1. Мiжнародна дiяльнiсть центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, спрямовується i координується Президентом України, Кабiнетом Мiнiстрiв України та здiйснюється за погодженням з Мiнiстерством закордонних справ України.

2. За дорученням Кабiнету Мiнiстрiв України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, може в обсязi наданих вiдповiдно до закону повноважень вести переговори та консультативну роботу, пов’язану з пiдготовкою мiжнародних договорiв з питань державної митної справи.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, з метою вдосконалення митного контролю пiдтримує зв’язки з митними адмiнiстрацiями iноземних держав, в установленому законом порядку укладає з ними вiдповiднi мiжвiдомчi договори.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, представляє Україну у Всесвiтнiй митнiй органiзацiї, iнших мiжнародних органiзацiях.

Стаття 565. Спiвробiтництво митних органiв України з митними органами сумiжних держав

1. Вiдповiдно до мiжнародних договорiв, згода на обов’язковiсть яких надана Верховною Радою України, митними органами України спiльно з митними органами сумiжних держав може здiйснюватися:

1) проведення спiльного митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України;

2) узгодження в установленому законом порядку часу здiйснення митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України, процедур митного контролю, митного оформлення та взаємне визнання документiв, що використовуються митними органами для виконання митних формальностей;

3) проведення спiльних заходiв, спрямованих на запобiгання, виявлення i припинення контрабанди та порушень митних правил;

4) проведення в установленому законом порядку спiльних заходiв, спрямованих на запобiгання, виявлення i припинення правопорушень у сферi службової дiяльностi працiвникiв митних служб;

5) проведення iнших спiльних одноразових чи постiйних заходiв з питань, що вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України належать до повноважень митних органiв;

6) обмiн iнформацiєю, у тому числi з використанням iнформацiйних технологiй та систем.

Стаття 566. Пiдтримання оперативного зв’язку мiж митними органами України i митними органами сумiжних iноземних держав

1. З метою вирiшення невiдкладних питань щодо пропуску товарiв, виявлення та припинення контрабанди i порушення митних правил, забезпечення законностi i правопорядку в пунктах пропуску через державний кордон України керiвнику митницi та його заступникам надається право проведення робочих зустрiчей з представниками митного органу сумiжної iноземної держави.

2. Про час, умови i мету таких зустрiчей керiвник митницi або особа, яка виконує його обов’язки, повiдомляє керiвника вiдповiдного органу охорони державного кордону України.

3. Порядок проведення таких зустрiчей визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України, укладеним вiдповiдно до закону.

Стаття 567. Взаємодiя митних органiв України з митними та iншими уповноваженими органами iноземних держав, а також з мiжнародними органiзацiями з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил

1. Взаємодiя митних органiв України з митними та iншими уповноваженими органами iноземних держав, а також з мiжнародними органiзацiями з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил здiйснюється в порядку, передбаченому мiжнародними договорами України, укладеними вiдповiдно до закону.

Глава 79. Проходження служби в митних органах та органiзацiях

     Стаття 568. Служба в митних органах України

1. Служба в митних органах України є державною службою, яка полягає у професiйнiй дiяльностi придатних до неї за станом здоров’я, освiтнiм рiвнем та вiком громадян України, пов’язанiй iз створенням сприятливих умов для розвитку законної зовнiшньоекономiчної дiяльностi, забезпеченням безпеки суспiльства та захистом митних iнтересiв України.

Стаття 569. Посадовi особи та iншi працiвники митної служби України

1. Посадовими особами митної служби України є працiвники митних органiв України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статтi 544 цього Кодексу, здiйснення органiзацiйного, юридичного, кадрового, фiнансового, матерiально-технiчного забезпечення дiяльностi митної служби України i яким присвоєно спецiальнi звання митної служби. Посадовi особи митної служби України є державними службовцями.

2. Правове становище посадових осiб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частинi, не врегульованiй ним, — законодавством про державну службу та iншими актами законодавства України.

3. Правове становище працiвникiв митних органiв та органiзацiй, якi не є посадовими особами, регулюється iншими актами законодавства України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 570. Особливостi прийняття на службу до митних органiв, органiзацiй

1. На службу до митних органiв та органiзацiй приймаються громадяни України, якi досягли 18-рiчного вiку i здатнi за своїми дiловими та моральними якостями, освiтнiм рiвнем i станом здоров’я виконувати завдання, покладенi на митну службу України. З прийняттям на службу може бути встановлено випробування строком вiд двох до шести мiсяцiв.

2. Прийняття на службу до митних органiв України здiйснюється на конкурснiй основi, якщо iнше не передбачено законом. Порядок проведення конкурсу визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. Прийняття та службу до митних органiв, органiзацiй на посади, перебування на яких не пов’язане з проходженням державної служби, здiйснюється в порядку, визначеному законодавством України про працю.

3. На службу до митних органiв, органiзацiй не можуть бути прийнятi особи, визнанi в установленому порядку недiєздатними або обмеженими у дiєздатностi, особи, якi мають судимiсть за вчинення умисного злочину, а також особи, якi протягом року, що передував їх зверненню до митного органу, органiзацiї з приводу працевлаштування, притягувалися до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, пов’язаних з корупцiєю.

Стаття 571. Присяга та урочисте зобов’язання працiвникiв митної служби України

1. Посадовi особи митної служби України, вперше прийнятi на службу до митних органiв, приймають Присягу державного службовця, якщо ранiше вони не приймали такої Присяги.

2. Працiвники, якi не є посадовими особами митної служби України, вперше прийнятi на службу до митних органiв, органiзацiй, приймають урочисте зобов’язання такого змiсту:

«Вступаючи на митну службу, урочисто зобов’язуюся бути вiдданим Українському народу, справi української державностi, неухильно додержуватися вимог Конституцiї України, Митного кодексу України та законодавства України. Зобов’язуюсь активно захищати iнтереси Української держави, її економiчний суверенiтет i безпеку, суворо додержуватися дисциплiни, сумлiнно, на високому професiйному рiвнi виконувати свої службовi обов’язки, зберiгати державну таємницю, охороняти права, свободи i законнi iнтереси громадян».

3. Процедура прийняття урочистого зобов’язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи.

Стаття 572. Обмеження, пов’язанi iз службою в митних органах, органiзацiях

1. Обмеження, пов’язанi з проходженням державної служби посадовими особами митної служби України, визначаються законом.

2. Посадовi особи митних органiв не можуть обiймати посади, перебування на яких передбачає прийняття рiшень з питань дiяльностi пiдприємств, контроль за дiяльнiстю яких вiдповiдно до роздiлу XV цього Кодексу покладено на митнi органи, а також службовi зносини з такими пiдприємствами, якщо у штатi цих пiдприємств перебувають близькi родичi зазначених посадових осiб.

Стаття 573. Спецiальнi звання митної служби України

1. У митнiй службi України присвоюються такi спецiальнi звання вiдповiдно до займаних посад:

1) дiйсний державний радник митної служби;

2) державний радник митної служби 1 рангу;

3) державний радник митної служби 2 рангу;

4) державний радник митної служби 3 рангу;

5) радник митної служби 1 рангу;

6) радник митної служби 2 рангу;

7) радник митної служби 3 рангу;

8) iнспектор митної служби 1 рангу;

9) iнспектор митної служби 2 рангу;

10) iнспектор митної служби 3 рангу;

11) iнспектор митної служби 4 рангу;

12) iнспектор митної служби;

13) молодший iнспектор митної служби.

2. Спецiальне звання дiйсного державного радника митної служби присвоюється Президентом України за поданням Кабiнету Мiнiстрiв України.

3. Спецiальнi звання державного радника митної служби 1, 2, 3 рангiв присвоюються Президентом України за поданням керiвника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи.

4. Спецiальнi звання радника митної служби 1, 2, 3 рангiв посадовим особам та iншим працiвникам митних органiв та органiзацiй, а також спецiальнi звання iнспекторiв митної служби 3, 4 рангiв, iнспекторiв митної служби випускникам спецiалiзованого вищого навчального закладу митної служби України присвоюються керiвником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи.

5. Спецiальнi звання iнспекторiв митної служби 1, 2, 3, 4 рангiв, iнспекторiв митної служби та молодших iнспекторiв митної служби (крiм випадку, передбаченого частиною четвертою цiєї статтi) присвоюються керiвниками вiдповiдних митних органiв (за винятком митних постiв).

6. Спецiальнi звання митної служби присвоюються довiчно. Позбавлення спецiальних звань здiйснюється виключно за вироком суду у випадках, визначених Кримiнальним кодексом України.

7. Перелiк посад у митних органах, органiзацiях, перебування на яких передбачає присвоєння спецiальних звань митної служби, порядок присвоєння цих звань та їх спiввiдношення з рангами державних службовцiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 574. Робочий час посадових осiб митної служби України

1. Тривалiсть та режим роботи, час вiдпочинку посадових осiб митної служби України встановлюються вiдповiдно до законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

2. Для виконання невiдкладних заходiв з митного контролю, митного оформлення, боротьби з контрабандою i порушеннями митних правил та iнших службових завдань посадовi особи митних органiв України за розпорядженням керiвника митного органу або його заступника можуть залучатися до роботи в надурочний, а також у нiчний час, у святковi, вихiднi та неробочi днi. Оплата працi посадових осiб митних органiв України у надурочний, нiчний час, а також у святковi, вихiднi та неробочi днi провадиться вiдповiдно до законодавства.

Глава 80. Професiйна освiта та науково-дослiдна дiяльнiсть у сферi державної митної справи

     Стаття 575. Система професiйної освiти у сферi державної митної справи

1. Система професiйної освiти у сферi державної митної справи включає:

1) пiдготовку фахiвцiв з вищою освiтою;

2) перепiдготовку працiвникiв митної служби України;

3) пiдготовку наукових та науково-педагогiчних кадрiв;

4) пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв митної служби;

5) органiзацiю навчання працiвникiв митної служби без вiдриву вiд роботи.

2. Пiдготовка, перепiдготовка i пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв митної служби України здiйснюються у спецiалiзованих навчальних закладах митної служби України та у спецiалiзованому митному органi з питань пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв та кiнологiчного забезпечення. Пiдготовка фахiвцiв з вищою освiтою для митної служби України за окремими напрямами може здiйснюватися також у вищих навчальних закладах iншого галузевого пiдпорядкування за державним замовленням.

3. Спецiалiзованi навчальнi заклади митної служби України можуть надавати освiтнi послуги за кошти фiзичних та юридичних осiб згiдно iз законодавством.

Стаття 576. Науково-дослiдна дiяльнiсть у сферi державної митної справи

1. Науково-дослiдна дiяльнiсть, спрямована на забезпечення митних iнтересiв України, розвитку державної митної справи та професiйної освiти в митнiй службi України, здiйснюється науково-дослiдною установою митної служби України та науково-дослiдними пiдроздiлами спецiалiзованого вищого навчального закладу митної служби України.

2. Координацiя науково-дослiдної дiяльностi у сферi державної митної справи здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи.

Стаття 577. Особливостi правового статусу осiб, якi навчаються у спецiалiзованому вищому навчальному закладi митної служби України

1. Особам, якi навчаються у спецiалiзованому вищому навчальному закладi митної служби України за денною формою, на перiод навчання керiвником зазначеного навчального закладу присвоюються звання «курсант», «старший курсант».

2. Особам, якi навчаються у спецiалiзованому вищому навчальному закладi митної служби України за денною формою, надається право носiння форменого одягу, встановленого для працiвникiв митної служби України, з вiдповiдними знаками розрiзнення. Особам, якi навчаються за державним замовленням, формений одяг видається в порядку та на умовах, визначених статтею 552 цього Кодексу.

3. Особам, якi навчаються у спецiалiзованому вищому навчальному закладi митної служби України за денною формою, на весь перiод навчання вiдповiдно до закону надається вiдстрочка у призовi до Збройних Сил України.

Стаття 578. Фiнансування професiйної освiти та науково-дослiдної дiяльностi у сферi державної митної справи

1. Фiнансування професiйної освiти та науково-дослiдної дiяльностi у сферi державної митної справи здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету України, а також додаткових джерел фiнансування, не заборонених законодавством.

Глава 81. Правовий захист працiвникiв митної служби України

     Стаття 579. Обов’язковiсть законних розпоряджень та вимог посадових осiб митної служби України

1. Законнi розпорядження та вимоги посадових осiб митної служби України, наданi пiд час виконання ними службових обов’язкiв, є обов’язковими для виконання фiзичними та юридичними особами.

Стаття 580. Гарантування захисту життя, здоров’я i майна посадових осiб митної служби України

1. Посадовi особи митної служби України перебувають пiд захистом закону. Захист життя, здоров’я, честi, гiдностi, майна цих посадових осiб та членiв їхнiх сiмей вiд злочинних посягань, iнших протиправних дiй здiйснюється вiдповiдно до Закону України «Про державний захист працiвникiв суду i правоохоронних органiв» та забезпечується мiрами вiдповiдальностi, передбаченими Кримiнальним кодексом України та Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення.

Глава 82. Застосування фiзичної сили, спецiальних засобiв та зброї посадовими особами митної служби України

     Стаття 581. Право посадових осiб митної служби України застосовувати фiзичну силу, спецiальнi засоби та вогнепальну зброю

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, посадовi особи митної служби України пiд час виконання службових обов’язкiв можуть застосовувати фiзичну силу, спецiальнi засоби та вогнепальну зброю.

2. Для забезпечення правильного та ефективного застосування фiзичної сили, спецiальних засобiв, вогнепальної зброї з посадовими особами митної служби України проводяться заняття iз спецiальної пiдготовки та перiодичнi перевiрки придатностi до зазначених дiй. Порядок проведення таких занять та перевiрок затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

3. За неправомiрне застосування фiзичної сили, спецiальних засобiв, вогнепальної зброї посадовi особи митної служби України несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

Стаття 582. Застосування фiзичної сили

1. Посадовi особи митної служби України пiд час виконання службових обов’язкiв мають право застосовувати фiзичну силу для:

1) припинення порушень митних правил, затримання осiб, якi їх вчинили, подолання опору законним розпорядженням або вимогам посадових осiб митної служби України;

2) забезпечення доступу до примiщень або на територiї, де знаходяться товари, що перебувають пiд митним контролем;

3) припинення iнших дiй, що перешкоджають виконанню обов’язкiв, покладених на посадових осiб митної служби України, якщо ненасильницькi засоби впливу не забезпечують виконання цих обов’язкiв.

Стаття 583. Застосування спецiальних засобiв

1. Посадовi особи митної служби України пiд час виконання службових обов’язкiв мають право застосовувати наручники, гумовi кийки, сльозоточивi речовини, обладнання для вiдкриття примiщень, засоби для примусової зупинки транспортних засобiв та iншi спецiальнi засоби для:

1) вiдбиття нападу безпосередньо на них або на iнших осiб;

2) вiдбиття нападу на будинки, будiвлi, споруди, транспортнi засоби, що належать митним органам, органiзацiям, спецiалiзованим навчальним закладам митної служби України або використовуються ними, на пiдприємства, установи та органiзацiї, в примiщеннях та/або на територiї яких здiйснюється митний контроль, на товари, що перебувають пiд митним контролем, а також для звiльнення зазначених об’єктiв у разi їх захоплення;

3) затримання правопорушникiв, їх доставки до службового примiщення митного органу, органiзацiї, якщо цi особи чинять опiр та iншу протидiю або можуть завдати шкоди оточуючим чи собi;

4) припинення фiзичного опору, що чиниться посадовiй особi митної служби України;

5) проникнення до примiщень або на територiї, де можуть знаходитися предмети контрабанди або безпосереднi предмети порушення митних правил;

6) зупинення транспортного засобу, водiй якого не виконав вимогу посадової особи митної служби України про зупинення.

2. Забороняється застосовувати спецiальнi засоби до жiнок з явними ознаками вагiтностi, осiб з явними ознаками iнвалiдностi та малолiтнiх, крiм випадкiв вчинення ними збройного опору, вчинення групового нападу, який загрожує життю та здоров’ю людей, збереженню товарiв, що перебувають пiд митним контролем.

3. За наявностi обставин, що не дають можливостi уникнути застосування спецiальних засобiв, вжитi заходи не повиннi перевищувати меж, необхiдних для забезпечення виконання завдань, покладених на митну службу України, i повиннi зводити до мiнiмуму можливiсть заподiяння шкоди здоров’ю правопорушникiв.

4. Перелiк спецiальних засобiв, що використовуються посадовими особами митної служби України, та порядок їх застосування визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 584. Зберiгання, носiння та застосування вогнепальної зброї

1. Окремим категорiям посадових осiб митної служби України, перелiк яких встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, надається право пiд час виконання службових обов’язкiв зберiгати, носити та застосовувати вогнепальну зброю.

2. Посадовi особи митної служби України пiд час виконання службових обов’язкiв мають право застосовувати вогнепальну зброю для:

1) вiдбиття групового чи збройного нападу безпосередньо на них або iнших осiб, якщо їх життю та здоров’ю загрожує небезпека i запобiгти їй iншими засобами немає можливостi;

2) вiдбиття групового чи збройного нападу на будiвлi, склади, iншi примiщення митних органiв та органiзацiй, навчальних закладiв митної служби України;

3) вiдбиття групового чи збройного нападу на будинки, будiвлi, споруди, транспортнi засоби, що належать митним органам, органiзацiям, навчальним закладам митної служби України або використовуються ними, на пiдприємства, установи, органiзацiї, в примiщеннях та/або на територiї яких здiйснюється митний контроль, на товари, що перебувають пiд митним контролем, а також для звiльнення зазначених об’єктiв у разi їх захоплення;

4) зупинення транспортного засобу шляхом пошкодження, якщо його водiй у зонi митного контролю своїми дiями створює загрозу життю та здоров’ю людей;

5) подання сигналу тривоги, виклику допомоги, знешкодження тварини, що загрожує життю та здоров’ю людини.

3. Забороняється застосовувати вогнепальну зброю до жiнок з явними ознаками вагiтностi, осiб з явними ознаками iнвалiдностi та малолiтнiх, крiм випадкiв вчинення ними збройного опору, вчинення групового нападу, який загрожує життю та здоров’ю людей, збереженню товарiв, що перебувають пiд митним контролем.

4. Забороняється також застосовувати вогнепальну зброю проти громадян з малолiтнiми дiтьми та у разi значного скупчення людей, якщо вiд цього можуть постраждати стороннi особи.

5. За наявностi обставин, що не дають можливостi уникнути застосування вогнепальної зброї, вжитi заходи не повиннi перевищувати меж, необхiдних для забезпечення виконання завдань, покладених на митну службу України, i повиннi зводити до мiнiмуму можливiсть заподiяння шкоди здоров’ю правопорушникiв.

6. Забороняється зберiгання, носiння та застосування посадовими особами митної служби України вогнепальної зброї та набоїв до неї не пiд час виконання службових обов’язкiв.

Глава 83. Соцiальний захист працiвникiв митної служби України

     Стаття 585. Оплата працi посадових осiб митної служби України

1. Держава забезпечує достатнiй рiвень оплати працi посадових осiб митної служби України з метою створення матерiальних умов для незалежного i сумлiнного виконання ними службових обов’язкiв.

2. Заробiтна плата посадової особи митної служби України складається з посадового окладу, надбавок до нього та премiї, розмiр та порядок встановлення яких визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 586. Житлове забезпечення посадових осiб митної служби України

1. Посадовим особам митної служби України надається службове житло в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України. Посадовим особам митної служби України, якi переводяться на роботу в iншу мiсцевiсть, а також випускникам вищих навчальних закладiв, якi одержали направлення на роботу до митних органiв, органiзацiй, розташованих в iншiй мiсцевостi, службове житло надається невiдкладно.

Стаття 587. Медичне забезпечення та охорона здоров’я посадових осiб митної служби України та членiв їхнiх сiмей

1. Посадовi особи митної служби України та члени їхнiх сiмей, якi проживають разом з ними, користуються правом на безоплатне медичне обслуговування у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. Таке право зберiгається за посадовими особами митної служби України пiсля їх звiльнення з митних органiв, органiзацiй у зв’язку з виходом на пенсiю або у вiдставку.

2. Посадовi особи митної служби України щорiчно проходять профiлактичний медичний огляд.

Стаття 588. Пенсiйне забезпечення працiвникiв митної служби України

1. Пенсiйне забезпечення посадових осiб митної служби України здiйснюється вiдповiдно до умов i порядку, встановлених Законом України «Про державну службу». Час служби зазначених осiб в митних органах зараховується до стажу державної служби, необхiдного для призначення пенсiї державного службовця.

2. Пенсiйне забезпечення працiвникiв митних органiв, органiзацiй, якi не є посадовими особами митної служби України, здiйснюється на загальних пiдставах вiдповiдно до законодавства України про пенсiйне забезпечення.

Стаття 589. Гарантiї охорони працi посадових осiб та iнших працiвникiв митної служби України

1. Держава вiдповiдно до законодавства гарантує забезпечення прав посадових осiб та iнших працiвникiв митної служби України на охорону працi пiд час виконання ними своїх службових (трудових) обов’язкiв, на проходження медичних оглядiв, а також на пiльги та компенсацiї за роботу у важких та шкiдливих умовах.

Стаття 590. Гарантiї у разi загибелi, калiцтва чи iншого ушкодження здоров’я

1. Посадовi особи та iншi працiвники митної служби України пiдлягають загальнообов’язковому державному соцiальному страхуванню вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань, що спричинили втрату працездатностi, у порядку, встановленому законом.

2. У разi загибелi, калiцтва чи iншого ушкодження здоров’я внаслiдок нещасного випадку, який стався з посадовою особою чи iншим працiвником митної служби України пiд час виконання ним службових (трудових) обов’язкiв або у зв’язку з їх виконанням, йому або його спадкоємцям центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, здiйснює компенсацiйну виплату в таких розмiрах:

1) у разi загибелi — як рiзниця мiж 10-рiчною сумою середньомiсячної заробiтної плати постраждалого за останньою посадою на день нещасного випадку та сумою, виплаченою органами соцiального страхування за цим нещасним випадком;

2) у разi iнвалiдностi — залежно вiд ступеня втрати працездатностi при встановленнi iнвалiдностi як рiзниця мiж 5-рiчною для I групи, 4-рiчною — для II групи, 3-рiчною — для III групи середньомiсячною заробiтною платою постраждалого за останньою посадою на день нещасного випадку та сумою, виплаченою органами соцiального страхування за цим нещасним випадком;

3) у разi iншого ушкодження здоров’я внаслiдок нещасного випадку — як рiзниця мiж середньомiсячною заробiтною платою постраждалого на останнiй робочий день перед установленням втрати ним професiйної працездатностi за кожний вiдсоток втрати професiйної працездатностi та сумою, виплаченою органами соцiального страхування за цим нещасним випадком.